Щоб виграти війну: Франція уточнила стратегічні цілі в сфері своїх оборонних спроможностей до 2030 року
Упродовж останніх років Франція є одним із беззаперечних та послідовних лідерів групи провідних європейських країн, що надають підтримку Україні в її протистоянні російській агресії, а також виступають за збереження миру та безпеки на світовому рівні. За словами Е. Макрона, безпека, свобода та майбутнє Європи тісно пов’язані з долею України.
Повномасштабна агресія Росії проти України, яка триває вже 3,5 роки, змінила погляди та підходи до оцінки перспектив розвитку стратегічної ситуації на європейському континенті та у світі, а також своїх оборонних і безпекових спроможностей адекватно реагувати на виклики і загрози. Це вимагає реалізації конкретних кроків щодо посилення таких спроможностей та, загалом, адаптації французької оборони до нових несприятливих умов.
Тому у січні 2025 року, на знак підтримки курсу на інновації та сучасні технології у сфері оборони та безпеки (зокрема, щодо посилення кіберзахисту та впровадження штучного інтелекту), президент Франції відвідав новостворене Командування цифрової та кібернетичної підтримки наземних військ. У ході цього візиту Е. Макрон оголосив про своє рішення щодо уточнення і деталізації стратегічних напрямів розвитку оборонних і безпекових спроможностей. У зверненні до особового складу ЗС глава держави дав оцінку поточній ситуації, акцентувавши увагу на завданнях армії, важливості розвитку та впровадження передових технологічних інструментів, а також орієнтував військових і ОПК на необхідність посилення спроможностей з протистояння сучасним викликам і загрозам.
Він також відзначив, що кошти, виділені на оборонні потреби, є недостатніми з огляду на ситуацію з безпекою, оскільки Франція перебуває «на передовій загроз». Глава держави наголосив, що упродовж останніх років було зроблено багато для того, щоб мати найпотужнішу армію в Європі, але для адекватного реагування на сучасні безпекові виклики цього ще замало.
У цьому контексті Е. Макрон звернувся до Генерального секретаріату з питань національної оборони і безпеки (далі – SGDSN [1]) з пропозицією представити йому уточнений Національний стратегічний огляд (далі – RNS [2]). Новий документ, на думку президента, мав окреслити контури оборони та напрями переозброєння армії, а також морально-психологічну готовність нації діяти на користь оборони і безпеки держави. Е. Макрон також доручив міністрові збройних сил мобілізувати зусилля щодо оновлення оборонних спроможностей та розвитку Промислової і технологічної бази оборони (далі – BITD [3]), щоб адаптувати ЗС до поточних загроз.
Оприлюднення RNS-2025 відбулось 14 липня 2025 року і було приурочене до національного свята Французької Республіки. З цього приводу у заяві SGDSN повідомлялося, що до роботи над документом залучалися усі міністерства, науковці, аналітичні групи, були проведені консультації з профільними парламентськими комісіями.
RNS-2025 є актуалізованою версією RNS-2022. І це зрозуміло, адже документи стратегічного характеру кардинально не можуть часто змінюватися. Другий розділ RNS-2025 так і називається: «Актуалізовані амбіції-2030, що спираються на адаптовані (до актуальної ситуації) сили та засоби». У ньому викладено 11 стратегічних цілей (10 із них – уточнено, а одну додано, див. нижче) оборонної стратегії Франції. Формулювання нової одинадцятої стратегічної цілі у RNS-2025 теж подається як елемент оновлення попереднього документа.
Усі основні положення RNS-2022 щодо проблемних питань та напрямів розвитку оборонних спроможностей теж опрацьовувались, виходячи з констатації викликів і загроз, породжених російською агресією проти України
Проте після публікації RNS-2022 відбулося загострення безпекових та оборонних проблем, спричинене продовженням повномасштабної війни в Європі та різким ускладненням близькосхідної ситуації. Остання супроводжується ізраїльсько-іранським протистоянням і участю у ньому США. Додатковим викликом стали зміни конфігурації можливостей НАТО реагувати на загрози (згідно з RNS, відносини між членами Альянсу перебувають у фазі невизначеності) через позицію нової американської адміністрації та зростання амбіцій Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Відсутність прогресу в діях Росії, Ірану та Китаю щодо припинення агресії проти України, їхня агресивна риторика, втягування Північної Кореї у конфлікти, а також намагання диктаторських режимів посилити союзницькі зв’язки — все це відбувається на тлі послаблення оборонних можливостей країн колективного Заходу. Причиною цього стало суттєве скорочення витрат на оборону після розпаду СРСР та тривалий «стратегічний сон» Європи до моменту нападу Росії на Україну. Усі ці фактори, вочевидь, підштовхнули французьке керівництво до актуалізації стратегічного доктринального документу з урахуванням сучасних умов.
Важливим поштовхом для уточнення стратегічних амбіцій Франції стала також експансія Росії в Африці (у першу чергу, франкомовній її частині). У результаті таких дій Кремля Париж упродовж останніх років втратив свої позиції у значній кількості країн, які вважались якщо не союзниками то, принаймні, його партнерами. Саме тому у RNS-2025 з’явився підрозділ «Введення», якого не було у RNS-2022, де пояснюється необхідність уточнення стратегічних оборонних орієнтирів країни.
Слід зазначити, що і RNS-2022 був корекцією подібних доктринальних бачень 2017 та 2021 років. І вже тоді наголошувалося, що в ньому викладено нове міжнародне тло, яке створила війна в Україні. Однак його першочерговою метою була підготовка підґрунтя для уточнення закону «Про військове планування» (далі – LPM [4]), який діяв на той час і покривав період фінансування оборонної сфери на 2019–2025 роки. Відтак у 2023 році ухвалено новий LPM 2024–2030, який уточнив видатки на оборону на цей період. Очікується, що після ухвалення RNS-2025 чинний LPM 2024–2030 також буде оновлений у напрямі збільшення фінансування оборони.
Міністерство збройних сил Франції назвало RNS-2025 дорожньою картою у сфері оборони і дипломатії, яка гарантує, що країна зможе відстоювати свій суверенітет і забезпечити стійкість, зокрема в контексті загроз, джерелом яких є Росія.
Оборонне відомство констатувало, що Росія активізувала свої ворожі дії із ядерного залякування, кібератак і диверсій. Російська загроза зараз є безпрецедентною для інтересів Франції та інтересів її союзників і партнерів.
Зі свого боку Інформаційна служба уряду процитувала висновок RNS-2025 про те, що до 2030 року головною загрозою для Франції та європейських країн стане відкрита війна проти «серця Європи». Це передбачає значне залучення ЗС Франції за межами національної території, що супроводжуватиметься масовим зростанням гібридних атак на території Франції та проти французьких інтересів у світі.
Окрім Росії, в RNS-2025 також беруться до уваги виклики безпеці, які створюють інші державні суб’єкти, такі як Іран, Китай і Північна Корея. Тому Франція демонструє своє прагнення бути матеріально і морально готовою до 2030 року, щоб разом зі своїми союзниками і партнерами протистояти викликам і виграти велику війну високої інтенсивності.
У зверненні до ЗС Франції 13 липня 2025 року Е. Макрон наголосив, що з перших днів свого президентства зробив оборону пріоритетом. Наразі, за його словами, французька армія – це міцна структура, але її модель потребує удосконалення. Серед проблемних питань він також згадав нестачу боєприпасів, потребу в дронах, зміцнення ППО та засобів РЕБ, розвиток космічних спроможностей і резерву.
Щоб відповісти на ці численні виклики та реалізувати амбіції з розвитку оборонних спроможностей до 2030 року, RNS-2025 пропонує зосередитися на чотирьох основних пріоритетах:
- Захист і оборона Франції, її заморських територій і громадян.
Реалізація цього пріоритету ґрунтується насамперед на ядерному стримуванні – головному активі і символі французької незалежності.
- Захист Європи, зокрема за допомогою ядерного стримування.
Франція здатна взяти участь у конфлікті високої інтенсивності, якщо це буде необхідно, в рамках коаліції НАТО. У зв’язку з цим вона заохочує процес інтеграції України та Молдови до Європейського Союзу.
- Гарантування своєї безпеки, захист своїх інтересів та інтересів неєвропейських союзників в рамках оновлених партнерств у зоні, що простягається через Африканський Ріг від Гвінейської затоки до Індійського океану.
- Сприяння стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Для цього Франція повинна бути здатною збільшити свою присутність у французьких заморських департаментах, регіонах за рахунок передислокації сил із Франції в ході експедиційних операцій.
З метою реалізації вищезгаданих пріоритетів, RNS-2025 визначає одинадцять конкретних цілей:
- Розвиток можливостей ядерного стримування, яке має бути надійним і суверенним – це є основою оборонної політики.
- Гарантування стійкості Франції та її заморських територій. Франція має бути здатна впоратися з внутрішніми кризами (пандеміями, злочинністю, тероризмом).
- Розвиток економіки в напрямі забезпечення її готовності до війни. Французький промисловий (можливість швидкого нарощування виробництва продукції ОПК) і державний потенціал (стійкість державних інституцій) мають відповідати потребам ЗС у разі великої війни за межами Франції.
- Розвиток кіберсил. Забезпечення можливості реалізації ними стратегій, що зроблять кібератаки зловмисників занадто дорогими для них.
- Підтримка трансатлантичних зв’язків, міцність та ефективність яких мають надзвичайно важливе значення, особливо в контексті протистояння загрозам з боку Росії.
- Посилення європейських оборонних можливостей у високотехнологічних сферах.
- Активізація міжнародного співробітництва. Франція повинна запропонувати новий спектр партнерств, особливо в Африці.
- Посилення розвідувальних можливостей. Спецслужби мають зробити свій внесок в оборону Франції і боротьбу із загрозами, які шкодять національній єдності.
- Контроль ситуації, забезпечення ініціативності та рішучості дій у гібридних сферах (насамперед у кіберпросторі, інформаційній сфері, економіці, праві, військових операціях).
- Наявність достатніх військових і оборонних ресурсів. Франція має зберегти свободу дій, у разі необхідності.
- Акцент на академічну та наукову досконалість, що має сприяти збереженню суверенітету Франції та Європи.
Окрім вищезазначених цілей, Франція має намір адаптуватися до нестабільної геополітичної ситуації.
Структурно RNS-2022 та RNS-2025 складаються з трьох частин.
Порівняльний аналіз документів дає підстави стверджувати, що RNS-2025 глибше опрацьований (85 арк. тексту порівняно з 43 арк. попереднього документа) з погляду деталізації оцінки стратегічної ситуації, проблем напрямів та процесів, які мають бути реалізовані до 2030 року, а також переліку і потреб сил та засобів, які мають забезпечити досягнення поставлених цілей.
Перша частина обох документів стосується оцінки стратегічного середовища, викликів та загроз. У RNS-2025 вона дається на 19 аркушах, а в попередньому – на 9 аркушах. Головний висновок – необхідно готуватись до війни, яку в Європі може розпочати Росія, починаючи з 2030 року, якщо її зараз не зупинити в Україні.
Під час свого звернення до ЗС Франції 13 липня 2025 року Е. Макрон наголосив на постійній російській загрозі на кордонах Європи від Кавказу до Арктики. Він також процитував тодішнього начальника Генерального штабу ЗС Франції генерала Т. Бюркара: «Це підготовлена, організована і тривала загроза, з якою Франція повинна бути здатною впоратися».
Стратегічні цілі розвитку та вдосконалення оборонних і безпекових спроможностей є основою інформаційного наповнення обох документів. У RNS-2025 вони (11 цілей, 40 арк. тексту) викладені у другій частині, тоді як стратегічні цілі у RNS-2022 знайшли своє місце у його третій частині (10 цілей, 15 арк. тексту). Друга частина RNS-2022 має назву «Виклики, які необхідно подолати. Нагадування про національні інтереси безпеки та підтвердження стратегічних функцій».
Кожна стратегічна ціль у RNS-2025 представлена двома позиціями. Першим пунктом аналізується, що було зроблено, і яка ситуація за цим напрямом від моменту прийняття RNS-2022 (результати, досягнуті за останні 3 роки). У другому пункті дається план дій для досягнення цієї стратегічної цілі (що необхідно зробити у наступні 5 років). Такий підхід пояснює загальне збільшення обсягу тексту.
(Жирним шрифтом у 2-й та 3-й колонках показано відмінності у формулюванні стратегічних цілей №№ 2,3, 5, 6, 9, 10)
| Страте-гічна ціль |
Формулювання стратегічної цілі та обсяг (арк.) |
Яким має бути результат до 2030 року (згідно з RNS- 2025) | |
|
RNS-2022 |
RNS-2025 |
||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 |
Надійне та переконливе ядерне стримування 1 арк. 4 арк. |
Політична, операційна та технічна надійність базуватиметься на двох компонентах стримування: повітряному та океанічному. Їхнє оновлення ведеться | |
| 2 |
Єдина та стійка Франція 1,5 арк. |
Єдина та стійка Франція: сприяти моральному «переозброєнню» нації для подолання криз 4,5 арк. |
Моральна згуртованість нації має забезпечити її стійкість у протистоянні одночасно: а) внутрішнім кризам (пандемії, організована злочинність, заворушення, тероризм, тощо); б) гібридним акціям. Досягнення цієї цілі потребує зусиль від усієї нації |
| 3 |
Конкурентна економіка з суттєвим акцентом на оборону 1,5 арк. |
Економіка, що готується до війни 3,5 арк. |
Впевненість у тому, що економіка, промислові та державні механізми Франції відповідають потребам ЗС та сил внутрішньої безпеки для ведення великої війни за межами території країни, яка матиме наслідки для національної території З огляду на це, необхідно зміцнити бюджетну стійкість та фінансову незалежність Франції, зокрема, шляхом контролю за державним боргом |
| 4 |
Кіберстійкість на першому місці. 1,5 арк. 4 арк. |
Франція зберігає кіберстійкість, яка стабільно утримує її серед провідних кіберпотуг. Окрім продовження зусиль із попередження та захисту, ця ціль характеризується впровадженням активних стратегій, які мають зробити кібератаки особливо дорогими для зловмисників | |
| 5 |
Франція – зразковий союзник в євроатлантичному просторі 1,5 арк. |
Франція –надійний союзник в євроатлантичному просторі 3 арк. |
Трансатлантичні зв’язки залишаються надзвичайно важливими для безпеки Європи та Франції. Виконання Францією ролі надійного союзника в захисті Європи, зокрема від Росії, у рамках зміцненого та збалансованого європейського напряму |
| 6 |
Франція – це один з рушіїв стратегічної європейської автономності 2 арк. |
Франція – це рушій стратегічної європейської автономності 4,5 арк |
Зміцнення європейських оборонних можливостей у технологічній, оперативній сферах та у сфері потенціалу, а також у плані стійкості Європи, зокрема в енергетичній галузі. Європа повинна бути здатна самостійно захищати свої інтереси, якщо це буде необхідно |
| 7 |
Франція – це надійний партнер у питаннях суверенітету та гарант надійної безпеки 2 арк. 3,5 арк. |
Поглиблювати та диверсифікувати міжнародну співпрацю. Йдеться про розвиток нових партнерських відносин в Африці, зміцнення зобов’язань Франції на Близькому та Середньому Сході, сприяння безпеці спільних просторів та регіональній стабільності в Середземному та Червоному морях, а також посилення співпраці в Індо-Тихоокеанському регіоні. Інтеграція та роль французьких заморських територій будуть посилені в цьому контексті у рамках регіонального партнерства | |
| 8 |
Гарантована автономність оцінки ситуації та незалежність у прийнятті рішень 1 арк. 2,5 арк. |
Розвиток розвідувальних можливостей та дієздатності держави. На території країни розвідувальні служби братимуть активну участь у реагуванні на загрози, що підривають стійкість і згуртованість нації. Посилення відомчого та міжвідомчого прогнозування також дозволить запобігати виникненню подій, коли це можливо, та розробляти плани відповідно до передбачуваних сценаріїв. Посилення стратегічного мислення Франції та активізація інтеграції учасників стратегічних досліджень у національну роботу з питань оборони та безпеки | |
| 9 |
Спроможність захищатись і діяти в гібридних сферах 1 арк. |
Спроможність діяти в гібридних сферах 3 арк. |
З огляду на гібридні загрози, Франція повинна бути здатна змусити противників (особливо, Росію) відмовитися від реалізації гібридних стратегій. Буде посилено оборонну організацію держави та її можливості реагування, які є необхідними для стримування ескалації, зокрема у п’яти пріоритетних сферах: кіберпростір, інформаційна сфера, право, економіка, військові операції |
| 10 |
Свобода дій і здатність проводити військові операції, зокрема – високої інтенсивності в усіх сферах (у різних середовищах і галузях) 2 арк. |
Здатність приймати рішення щодо участі у військових операціях і брати участь в них 4 арк. |
Франція повинна мати такі військові сили, щоб зберегти свою свободу дій і захищати свої інтереси за будь-яких обставин. ЗС мають захистити французів від зовнішніх агресій і брати участь у їхньому захисті на території Франції та за її межами. ЗС повинні мати все необхідне для цього, демонструвати надійність і рішучість, щоб виграти війну до її початку, а при необхідності вступити в конфлікт високої інтенсивності та виграти його. ЗС мають базуватися на моделі, яка є послідовною і здатна адаптуватися швидше, ніж модель противника. Почате у 2017 році переозброєння має продовжуватися і прискорюватися до 2030 року |
| 11 | — |
Академічна, наукова та технологічна досконалість на службі французького та європейського суверенітету 4,5 арк. |
З огляду на прискорення наукових і технологічних розробок та їхнє широке використання конкурентами і супротивниками, Франція повинна мати академічну, наукову та технологічну досконалість на службі захисту національного та європейського суверенітету |
| 15 арк. | 36,5 арк. + 4,5 арк. (ціль № 11) = 40 арк. | ||
В обох документах викладення стратегічних цілей у загальному плані робиться здебільшого в ідентичному вигляді. Але в деяких випадках їхні формулювання в RNS-2025 є більш наближеними до нинішніх умов та акцентованими з погляду підготовки держави до війни (див. таблицю). Наприклад, ціль № 3: у RNS-2022 – «Конкурентна економіка з акцентом на оборону»; у RNS-2025 – «Економіка, що готується до війни».
Слід вважати, що послідовність викладення цілей зроблена в залежності від їхньої значимості для сучасного стану французької оборони. При цьому відзначаються деякі аспекти їхнього формулювання: наміри щодо підвищення суто військових спроможностей (ударна/вогнева потужність/, маневр, захищеність), викладені у першій (розвиток ядерних сил стримування) та десятій (розвиток конвенційних сил) цілях, включно з переозброєнням/удосконаленням систем зброї, якими мають оперувати військові формування.
Проте у документі також підкреслюється, що конвенційні військові дії можуть бути частиною заходів стримування, оскільки стратегія оборони є цілісним комплексом, в якому ядерні та конвенційні сили підтримують одна одну. Отже, розвиток спроможностей ППО та ПРО, а також конвенційних ударних сил для завдання ураження противнику у глибині (ракетні війська і артилерія) є важливими напрямами, які дозволять розширити цю взаємодію.
Викладення у цілі № 9 планів забезпечити здатність протистояти гібридним загрозам (зокрема, військовим операціям) викликало деяку критику з боку експертів аналітичного центру «Інститут Монтеня», які не вважають військові дії елементом гібридної війни, як такої. Водночас вони погоджуються, що RNS-2025 справедливо формулює своє власне визначення поняття гібридної війни, яке означає використання іноземним актором інтегрованої та навмисно неоднозначної комбінації військових та невійськових, прямих і непрямих, законних і незаконних дій, які важко відстежуються. Іншими словами, гібридна агресія (війна), згідно з RNS-2025, передбачає військову фазу. Так було у Грузії, де Росія вела гібридну війну. Там вона починалась з операцій із дестабілізації та примусу, а за ними відбулося військове вторгнення. Приблизно таку ж саму гібридну стратегію Москва використала в Україні у Криму і на Донбасі у 2014-2022 роках. Однак, на думку згаданих експертів, поняття гібридної війни, яке обов’язково передбачає використання військових засобів, у цих випадках, тобто, до повномасштабного вторгнення (як у Грузії та в Україні) слід замінити поняттям «конфліктність у мирний час», щоб позначити ворожі дії держави, що не є військовою операцією у повному розумінні цього терміну, оскільки вони ведуться до початку повномасштабного збройного протистояння [5].
Послідовність викладення цілей сформовано з огляду на логіку стратегії оборони держави, неодноразово озвучену Е. Макроном ще до оприлюднення RNS-2025, і відображену в цілі № 10: «Перемогти у війні до її початку».
Хоча ця «формула» і згадана безпосередньо у цілі № 10, можливість її реалізації мають забезпечити до 2030 року спроможності, які передбачені цілями №№ 1–9, та, власне, № 10.
Все вищезазначене в комплексі має зупинити потенційного противника, змусивши його відмовитися від агресивних планів. Потужні ЗС (конвенційні), які до 2030 року мають отримати найвищі операційні можливості, про що йдеться у цілі № 10, теж відіграють важливу роль на етапі стримування. Однак, їхнім головним завданням буде надійний захист держави у разі відкритої агресії проти національної території (що, втім, вважається малоймовірним), а також національних інтересів за її межами.
У контексті нарощування потенціалу ЗС (ціль № 10) особливу увагу буде приділено боєприпасам, безпілотним системам, ППО, боротьбі з дронами, радіоелектронній війні, вогневому ураженню в глибині (включно з можливістю ударів конвенційними ракетами), засобам контролю морського простору, бойовій та транспортній авіації, здатності забезпечити постійне управління військами, підтримку та забезпечення наземних військ.
Посилення можливостей у космічній сфері передбачає пришвидшення розгортання супутникових угрупувань на низькій орбіті для здійснення спостереження і забезпечення високошвидкісного зв’язку, що має підвищити розвідувальні спроможності і надійність управління військами.
Підвищення спроможностей медичного забезпечення ЗС буде здійснено шляхом поставок сучасного обладнання та матеріалів, а також за рахунок співпраці із міністерством охорони здоров’я у сфері планування приймання великої кількості поранених на території країни у разі масштабних бойових дій.
Посилення можливостей ЗС на заморських територіях буде здійснено завдяки забезпеченню надійного контролю за суверенними територіями та створенню там опорних пунктів для втручання в зонах їхньої відповідальності і прийому підкріплення з Франції.
Третя частина RNS-2025 «Шляхи та засоби» стосується визначених шляхів та засобів, які необхідні для реалізації стратегічних цілей та досягнення оновлених амбіцій до 2030 року:
- забезпечення захисту нації та підвищення її згуртованості і стійкості;
- зміцнення стратегічної автономії та можливості діяти суверенно і надійно;
- сприяння європейській та міжнародній безпеці.
Шляхи та засоби, окреслені у RNS-2025, будуть уточнені та викладені в дорожніх картах, які кожне з відповідних міністерств та служб має затвердити протягом шести місяців. Їхня реалізація буде регулярно відстежуватися на міжвідомчому рівні. У разі необхідності ці дорожні карти будуть адаптовані відповідно до змін потреб та обставин.
Очікується, що восени 2025 року президент Франції зробить заяви щодо зусиль, які ще потрібно докласти у питаннях резервів, а також щодо нових форм залучення молоді до оборони.
Досягнення визначених цілей щодо запланованої RNS-2025 еволюції оборонних спроможностей відбуватиметься за рахунок збільшення щорічного бюджету на оборону, що має забезпечити прискорення переозброєння. 13 липня 2025 року Е. Макрон оголосив про виділення на оборону у 2027 році 64 млрд євро (вдвічі більше, ніж у 2017 році). Згідно з чинним LPM 2024–2030, ця сума мала бути досягнута у 2029 році. Зі свого боку міністр збройних сил Франції С. Лекорню повідомляв, що у 2030 році оборонний бюджет країни становитиме 68 млрд євро. При цьому, на його думку, для сталого розвитку оборони на довгострокову перспективу, реагування на виклики, пов’язані із впровадженням новітніх технологій, 100 млрд євро на рік буде ідеальним рівнем витрат на французьку оборону.
Президент Франції наголосив, що збільшення бюджету є нагальною потребою, в іншому разі, як він вважає, країна «може не встигнути». Саме тому, восени 2025 року LPM 2024–2030 буде оновлено. Розуміючи проблематичність суттєвого підвищення фінансування оборонних потреб, французьке керівництво розраховує зробити це не за рахунок державного боргу, а завдяки збільшенню активності виробництва. При цьому зазначається, що військова незалежність держави нерозривно пов’язана з її фінансовою незалежністю. У цьому питанні Е. Макрон розраховує на підтримку нації: «… порятунок Батьківщини передбачає, що ми витрачаємо більше на оборону, а також що кожен бере участь у цих інвестиціях».
Сергій Музиченко,
експерт у сфері міжнародних відносин
Володимир Паливода,
експерт у сфері міжнародних відносин
(Зображення згенеровані нейромережею)
Примітки:
[1] Акронім від назви французькою мовою – Secrétaire général de la défense et de la sécurité nationales (орган Апарату прем’єр-міністра).
[2] Акронім від назви французькою мовою – Revue nationale stratégique.
[3] Акронім від назви французькою мовою – Base industrielle et technologique de défense.
[4] Акронім від назви французькою мовою – Loi de programmation militaire.
[5] Виступаючи у червні 2024 року на слуханнях у Сенаті, міністр збройних сил Франції С. Лекорню повідомив про різке збільшення з початком війни Росії проти України спроб фізичного та кіберпроникнення на підприємства BITD (див. також статтю «Підприємства ОПК Заходу – нова мішень Кремля» // https://igp.org.ua/publikacii/pidpriyemstva-opk-zaxodu/).
